19.12.17

Алотропні модифікації фосфору.

У вільному стані фосфор буває в кількох алотропних модифікаціях. Найбільше значення мають так звані білий і червоний фосфор.
Білий фосфор — безбарвна воскоподібна речовина з жовтуватим відтінком, через що його називають також жовтим фосфором. Утворюється при швидкому охолодженні пари фосфору. Його густина 1,82 г/см³. Температура плавлення 44,1 °C, температура кипіння 280 °C. У воді практично не розчиняється, але добре розчиняється в сірковуглеці CS2.
Білий фосфор надзвичайно отруйний — на шкірі залишає хворобливі опіки. Доза його в 0,1 г — смертельна для людини. Працювати з ним слід дуже обережно.
На повітрі білий фосфор легко окислюється. При цьому частина хімічної енергії перетворюється у світло. Тому білий фосфор у темряві світиться.
Білий фосфор — легкозаймиста речовина. Температура його займання 40 °C, а в дуже роздрібненому стані він самозаймається на повітрі навіть при звичайній температурі. Тому білий фосфор зберігають під водою.
Червоний з лівої та фіолетовий фосфор з правої сторони
Червоний фосфор — порошкоподібна речовина червоно-бурого кольору. Утворюється при тривалому нагріванні білого фосфору в герметично закритому посуді при температурі близько 250 °C. Червоний фосфор не отруйний і не розчиняється у сірковуглеці. Густина 2,20 г/см³. Запалюється червоний фосфор лише при температурі 240 °C. При нагріванні не плавиться, а переходить безпосередньо з твердого в газоподібний стан (сублімує). При охолодженні пари фосфору переходять у білий фосфор.
Чорний фосфор — речовина, схожа на графіт, має шарувату будову. Масний на дотик, з металічним блиском, має властивості напівпровідників. Утворюється також з білого фосфору при тривалому нагріванні (200 °C) під великим тиском (1220 МПа).
ЗНО 2018
/http://studway.com.ua/dpa-zno-vstup-2018/
Новини для учнів 11 класів.

20.11.16

У природі озон утворюється з молекулярного кисню під дією ультрафіолетових променів у стратосфері на висоті 15-30 км над рівнем океану. Озоновий шар дуже розріджений і якби його вдалося стиснути при звичайному атмосферному тиску, він мав би товщину всього 2-3 мм! Незважаючи на це, озон – надійний щит від палючих і смертоносних короткохвильових ультрафіолетових променів. Молекули озону збирають ультрафіолетові промені...
У нижніх шарах атмосфери утворення незначних кількостей озону спричинюється блискавками, чим і пояснюється відчуття свіжості в повітрі після грози.
Менделєєв — валізних справ майстер
 А Ти знаєш, що всесвітньо відомий російський хімік Дмитро Іванович Менделєєв полюбляв виготовляти рамки для портретів, з задоволенням переплітав книги та… робив валізи? Якось вибираючи необхідний товар для майбутніх шедеврів, він почув, як один покупець запитував про нього.
— Хто цей поважний добродій?
— Як? Ви не в курсі? Знати потрібно таких людей, — з повагою мовив прикажчик. — Це Менделєєв —
валізних справ майстер.

19.03.15

Таємничий флогістон

Зараз водень — усім відомий елемент, та колись він був справжньою таємницею навіть для найрозумніших дослідників. У хімії XVIII століття панувала теорія флогістону: вчені вірили, що у кожній горючій речовині є якась «вогненна субстанція», що вивільняється при спалюванні. Вважалося, наприклад, що дерево — це суміш попелу і флогістону.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього
Англійський хімік Генрі Кевендіш, який, по суті, відкрив водень у 1766 році, так і не усвідомив свого відкриття повністю. Він думав, що зібраний і досліджений ним газ — чистий флогістон, якийсь нематеріальний носій енергії.
І тільки Антуан Лавуазьє пояснив справжнє значення нового відкриття: водень — не омріяний напівмістичний флогістон, а цілком конкретна хімічна речовина . Свою статтю з доведенням цього французький вчений передав до Паризької академії наук у заклеєному конверті і просив відкрити його лише через кілька місяців. А все тому, що він боявся осуду найавторитетніших хіміків того часу, які все ще свято вірили у теорію флогістону.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього
Антуан Лавуазьє

Цікаві факти про водень


  • Латинська назва водню — гідроген — означає « той, що породжує воду ». І справді — ще Генрі Кевендіш виявив, що процес горіння водню супроводжується утворенням води.
  • За умов кімнатної температури і нормального тиску водень — газ, що не має смаку, кольору і запаху. Та під сильним тиском і на сильному холоді він переходить у рідкий стан . Нерідко його зберігають саме у такому стані — так він займає менше місця. Рідкий водень використовують, приміром, як ракетне паливо.
  • До речі, на водень покладають великі надії, сподіваючись створити з його допомогою більш екологічне та економне паливо для транспорту . При спалюванні хімічна енергія водню вивільняється способом, подібним до того, який застосовують у сучасних двигунах внутрішнього згорання. Тож із часом водень цілком може стати альтернативним паливом майбутнього.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього

20.01.15

10 клас. Оксиди Нітрогену.

Роль у живих організмах.

Роль оксиду нітрогену(II) як сигнальної молекули в живих організмах була відкрита у 1980-их роках, а 1998 Роберт Ферчготт, Луїс Ігнарро і Ферід Мурад отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за з'ясування його функцій у серцево-судинній системі. Нітроген мооноксид виконує сигнальну функцію як у тварин, так і в рослин, навіть деякі бактерії можуть відчувати дуже невеликі його концентрації і рухатись у сторону від джерела цієї сполуки.
У ссавців NO задіяний у низці фізіологічних процесів, таких як регуляція артеріального тиску, передача нервових імпульсів, зсідання крові та імунна відповідь.

Захисна функція монооксиду нітрогену.

У рослин NO бере участь у захисних реакціях під час ушкоджень та інфекцій. Також монооксид азоту відіграє роль у функціонуванні імунної системи тварин. Активовані макрофаги та нейрофіли (а також клітини ендотелію) виробляють його у великих кількостях під час запальних процесів. Разом із NO вони виділяють супероксид-йон (O), ці дві сполуки з'єднуючись утворюють дуже токсичний пероксинітрит (OONO-) потрібний для того, щоб вбити поглинуті бактерії.

Медичні препарати, що впливають на сигналювання NO.

Із препаратів, що впливають на сигнальний шлях монооксиду азоту, першим почав використовуватись ще у дев'ятнадцятому столітті нітрогліцерин для боротьби зі стенокардією. Ця сполука повільно розщеплюється в організмі і діє як джерело NO тривалий час. NO у свою чергу забезпечує розширення судин і зменшення навантаження на серце. Така дія нітрогліцерину була відкрита завдяки спостереженню, що хворі стенокардією працівники фабрик, на яких виготовляли цю сполуку, сильніше страждали від болю на вихідних. Лікарі настільки часто чули такі повідомлення пацієнтів, що звернули увагу на терапевтичний ефект нітрогліцерину. З того часу було розроблено багато інших нітровазодиляторів. Сам NO не має терапевтичної дії під час стенокрадії, через дуже невеликий час півжиття, проте його інколи використовують у вдихуваній формі для полегшення легеневої гіпертензії.

Шукати в цьому блозі