19.03.15

Таємничий флогістон

Зараз водень — усім відомий елемент, та колись він був справжньою таємницею навіть для найрозумніших дослідників. У хімії XVIII століття панувала теорія флогістону: вчені вірили, що у кожній горючій речовині є якась «вогненна субстанція», що вивільняється при спалюванні. Вважалося, наприклад, що дерево — це суміш попелу і флогістону.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього
Англійський хімік Генрі Кевендіш, який, по суті, відкрив водень у 1766 році, так і не усвідомив свого відкриття повністю. Він думав, що зібраний і досліджений ним газ — чистий флогістон, якийсь нематеріальний носій енергії.
І тільки Антуан Лавуазьє пояснив справжнє значення нового відкриття: водень — не омріяний напівмістичний флогістон, а цілком конкретна хімічна речовина . Свою статтю з доведенням цього французький вчений передав до Паризької академії наук у заклеєному конверті і просив відкрити його лише через кілька місяців. А все тому, що він боявся осуду найавторитетніших хіміків того часу, які все ще свято вірили у теорію флогістону.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього
Антуан Лавуазьє

Цікаві факти про водень


  • Латинська назва водню — гідроген — означає « той, що породжує воду ». І справді — ще Генрі Кевендіш виявив, що процес горіння водню супроводжується утворенням води.
  • За умов кімнатної температури і нормального тиску водень — газ, що не має смаку, кольору і запаху. Та під сильним тиском і на сильному холоді він переходить у рідкий стан . Нерідко його зберігають саме у такому стані — так він займає менше місця. Рідкий водень використовують, приміром, як ракетне паливо.
  • До речі, на водень покладають великі надії, сподіваючись створити з його допомогою більш екологічне та економне паливо для транспорту . При спалюванні хімічна енергія водню вивільняється способом, подібним до того, який застосовують у сучасних двигунах внутрішнього згорання. Тож із часом водень цілком може стати альтернативним паливом майбутнього.
Водень: від таємничої субстанції — до палива майбутнього

20.01.15

10 клас. Оксиди Нітрогену.

Роль у живих організмах.

Роль оксиду нітрогену(II) як сигнальної молекули в живих організмах була відкрита у 1980-их роках, а 1998 Роберт Ферчготт, Луїс Ігнарро і Ферід Мурад отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини за з'ясування його функцій у серцево-судинній системі. Нітроген мооноксид виконує сигнальну функцію як у тварин, так і в рослин, навіть деякі бактерії можуть відчувати дуже невеликі його концентрації і рухатись у сторону від джерела цієї сполуки.
У ссавців NO задіяний у низці фізіологічних процесів, таких як регуляція артеріального тиску, передача нервових імпульсів, зсідання крові та імунна відповідь.

Захисна функція монооксиду нітрогену.

У рослин NO бере участь у захисних реакціях під час ушкоджень та інфекцій. Також монооксид азоту відіграє роль у функціонуванні імунної системи тварин. Активовані макрофаги та нейрофіли (а також клітини ендотелію) виробляють його у великих кількостях під час запальних процесів. Разом із NO вони виділяють супероксид-йон (O), ці дві сполуки з'єднуючись утворюють дуже токсичний пероксинітрит (OONO-) потрібний для того, щоб вбити поглинуті бактерії.

Медичні препарати, що впливають на сигналювання NO.

Із препаратів, що впливають на сигнальний шлях монооксиду азоту, першим почав використовуватись ще у дев'ятнадцятому столітті нітрогліцерин для боротьби зі стенокардією. Ця сполука повільно розщеплюється в організмі і діє як джерело NO тривалий час. NO у свою чергу забезпечує розширення судин і зменшення навантаження на серце. Така дія нітрогліцерину була відкрита завдяки спостереженню, що хворі стенокардією працівники фабрик, на яких виготовляли цю сполуку, сильніше страждали від болю на вихідних. Лікарі настільки часто чули такі повідомлення пацієнтів, що звернули увагу на терапевтичний ефект нітрогліцерину. З того часу було розроблено багато інших нітровазодиляторів. Сам NO не має терапевтичної дії під час стенокрадії, через дуже невеликий час півжиття, проте його інколи використовують у вдихуваній формі для полегшення легеневої гіпертензії.

09.12.14

Цікаве про воду.

В даний момент 70 % поверхні Землі покриті водою , а придатний до вживання тільки 1% цієї води.
У склянці води міститься близько 8 септільйонів молекул.


У середньому наш організм потребує 1,5 - 2 літри рідини в день
Під час дієти необхідно пити ще більше для того , щоб полегшити виведення шлаків з організму.

Вода допомагає понизити можливість серцевого нападу. Після проведення чергових досліджень вчені зробили висновок , що люди , які вживають близько 6 склянок води щодня , менше перебувають під ризиком серцевого удару на відміну від тих людей , які випивають всього 2 склянки

Людина вмирає при втраті 20 % рідини .

Людина може обходитися без їжі 30 діб і лише менше тижня без води.

Вживання кофеїну та алкоголю призводить до обезводнення . На кожну випиту чашку кави або порцію алкоголю треба випити додатково склянку води.

За добу людина виділяє стільки тепла , що його вистачить , щоб довести до кипіння 33 літри крижаної води.

Перші живі організми на Землі виникли у воді!

У кубічному сантиметрі морської води міститься 1,5 грама білка і немало інших поживних речовин.

У Азербайджані є вода , в якій присутня велика кількість метану , тому , піднісши до неї сірник , вона може спалахнути.

Не можна кип'ятити воду більше одного разу , при повторному кип'ятінні виділяється діоксин , отруйна речовина, що викликає рак.
Людина за своє життя випиває в середньому 35 тонн води.

Шукати в цьому блозі